ВДРУГЕ, УДРУГЕ, У ДРУГЕ, В ДРУГЕ

ВДРУГЕ (УДРУГЕ) – В (У) ДРУГЕ Вдруге (удруге), присл. У другий раз. Вже вдруге сниться мені хата (І.Нечуй-Левицький); Довгий час пан бунчуковий жив удівцем і нарешті взяв шлюб удруге (М.Лазорський); Івась крикнув удруге ще дужче (Панас Мирний); – Не попадайся мені удруге на очі (А.Кащенко). В (у) друге, числ. з прийм. Такий, що в одно вухо влізе, а в друге вилізе (приказка); Тихович закінчив труїння – значить, можна було вирушати у друге село (М.Коцюбинський).